Сьогодні проводила нову, розроблену мною (І.М.Сергієнко) для груп підтримки методику "Розділи хвилю". Учасники, які були присутні на заняттях підтвердили ефективність. Ось моя притча, яка з'явилася вже після цієї вправи: Притча «Хвиля і хвильорізи»: "Одного разу в океані народилася від вітру і води одна хвиля. Вона росла, росла і стала сильною й могутньою. Вона набирала силу й задумала змести все, що стоїть на березі, знести все на своєму шляху, перетворити все те на ніщо. Та на березі стояли хвильорізи. Вони не боролися з хвилею, не знищували її, а сміливо й м’яко розділяли її на менші хвилі. І кожна хвилька втрачала свою руйнівну силу, коли ставала окремою. Вони вже не могли змести берег, а лише спокійно накатували на нього, залишаючи легкий слід піни. Так хвиля навчилася, що її сила може бути розділена й прожита по‑іншому. А хвильорізи стали символом стабілізації — тихої опори, яка допомагає витримати навіть найсильніші бурі". Висновок до притчі: "Хвиля емоцій завжди приходить і відходить. Хвильорізи допомагають нам розділити її силу, а берег нагадує про внутрішню опору".